Значення
-
ІНТЕРПОЛЯ́ТОР, а, чол.
-
спец. Пристрій, програма або алгоритм, що виконує інтерполяцію — знаходження проміжних значень величини за відомими дискретними значеннями; використовується в обчислювальній техніці, математиці, автоматиці.
-
лінгв. Особа, яка вставляє в текст пізніші вставки, доповнення або коментарі (інтерполяції), часто без зазначення авторства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтерполятор, р. інтерполятора, д. інтерполяторові, з. інтерполятор, о. інтерполятором, м. інтерполяторі, к. інтерполяторе