інтернування

[intɛrnuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Примусове виселення, ізоляція або обмеження у пересуванні осіб чи груп осіб, зазвичай іноземців або військовополонених, що здійснюється державою під час війни, збройного конфлікту або в особливий період з метою запобігання їхній ворожій діяльності чи забезпечення безпеки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інтернування, р. інтернування, д. інтернуванню, з. інтернування, о. інтернуванням, м. інтернуванні, к. інтернування

Більше записів