Значення
-
ІНТЕРМОДУЛЯ́ЦІЯ, ї, жін., спец. Виникнення в нелінійному пристрої (підсилювачі, змішувачі тощо) нових частотних складових, які є комбінацією частот двох або більше вхідних сигналів, що спричиняє спотворення вихідного сигналу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтермодуляція, р. інтермодуляції, д. інтермодуляції, з. інтермодуляцію, о. інтермодуляцією, м. інтермодуляції, к. інтермодуляціє