інтермітувальний
[intɛrmituʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Який періодично припиняється, переривається, відбувається з перервами; переривчастий, непостійний.
-
Стос. до інтермітенції; який характеризується чергуванням періодів активності та спокою, дії та паузи (у медицині, техніці, фізиці).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтермітувальний, р. інтермітувального, д. інтермітувальному, з. інтермітувального, о. інтермітувальним, м. інтермітувальнім