1. Який періодично припиняється, переривається, відбувається з перервами; переривчастий, непостійний.
2. Стос. до інтермітенції; який характеризується чергуванням періодів активності та спокою, дії та паузи (у медицині, техніці, фізиці).
інтермітувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |