Значення
-
Інтерфіксація, -ї, ж. Спосіб словотворення, що полягає у вставленні інтерфікса (сполучного елемента) між твірною основою та суфіксом або між двома основами для уникнення збігу чи поєднання невластивих мові звукосполучень; напр., у словах «кав-ов-ий», «жит-т-євий», «пар-о-плав».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтерфіксація, р. інтерфіксації, д. інтерфіксації, з. інтерфіксацію, о. інтерфіксацією, м. інтерфіксації, к. інтерфіксаціє