Значення
-
**ІНТЕЛІГЕ́НТИК**, -а, чол. рід. Зневажл. або ірон. Те саме, що інтелігент (у 1 знач.), але з відтінком применшення, зневаги або іронії; часто вживається для позначення представника інтелігенції, якого змальовують як несамостійного, безхарактерного, відірваного від реального життя або надміру схильного до рефлексії та сумнівів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інтелігентик, р. інтелігентика, д. інтелігентикові, з. інтелігентика, о. інтелігентиком, м. інтелігентикові, к. інтелігентику