1. Який виникає, діє, виявляється на основі інстинкту; підсвідомий, неусвідомлений, мимовільний.
2. Який керується інстинктами; властивий інстинкту.
інстинктивний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якийсь інстинктивний відрух, чи, може, страшний здогад, а чи десь незбагненний жах, — хтозна… Вона дивилась на нахмурені Григорієві брови, на стиснені щелепи і намагалася рукою стримати серце. А ранок стояв сонячний, мерехтливий, запишаний перлами і веселковими барвами.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: прикметник () |