1. Який отримав інструкцію, настанову, вказівки щодо виконання певних дій або роботи; проінструктований.
інструктований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який отримав інструкцію, настанову, вказівки щодо виконання певних дій або роботи; проінструктований.
Відсутні