1. Висловлення, що містить прихований зміст, алегоричний спосіб вислову; алегорія.
2. У літературі та риториці — художній прийом, за якого абстрактне поняття або думка передаються через конкретний образ чи опис.
іносказання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Оце -то й є іносказання, і воно є істинна т’»)м« , тобто творіння, покласти в плотську пустоту золото боже і зробити духом із плоті, а раптом хтось догадливий знайде в кошичку прекрасне дитя єврейське, людину, взяту вище вод сиренських. “Тв орять ангели своїми духами”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |