ІНО́КУЛЮМ, а, чол., спец. 1. Матеріал, що містить збудників інфекції (віруси, бактерії, грибки тощо) і використовується для штучного зараження організму, живильного середовища або культури клітин у лабораторних умовах.
2. Біол. Частина мікроорганізмів або клітин, яку переносять на нове живильне середовище для ініціювання росту культури; посівний матеріал.