Значення
-
ІНО́КУЛЮМ, а, чол., спец. 1. Матеріал, що містить збудників інфекції (віруси, бактерії, грибки тощо) і використовується для штучного зараження організму, живильного середовища або культури клітин у лабораторних умовах.
-
Біол. Частина мікроорганізмів або клітин, яку переносять на нове живильне середовище для ініціювання росту культури; посівний матеріал.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інокулюм, р. інокулюма, д. інокулюмові, з. інокулюма, о. інокулюмом, м. інокулюмі, к. інокулюм