ініціювання

1. Дія за значенням ініціювати; початок, започаткування чого-небудь, створення передумов для виникнення або розвитку певного процесу, явища чи дії.

2. Спец. Процес збудження, запуску або активування чогось (наприклад, хімічної реакції, фізичного процесу, роботи механізму, програми).

Приклади вживання слова

ініціювання

Приклад 1:
Ці види логістичної діяльності належать до міжнародної логістики, яка являє собою особливу сферу теоретичних та практичних знань, ділових навичок, дій професійних фахівців, що орієнтовані на організацію, технологію та техніку ініціювання, управління та контролю взаємпов’язаних потоків, які обслуговують міжнародний обмін матеріальними цінностями, інтелектуальними продуктами, інноваціями та послугами у часі та просторі. Аналіз досліджень та публікацій з даної тематики, показує, що їх явно недостатньо.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
1.1 Етапи оновлення стратегії компанії за допомогою Офісу стратегічного управління (ОСУ)3) аналіз стратегії – розгляд отриманих результатів , внеФ сення корегувань в стратегію, випробування основних страФ тегічних гіпотез компанії та ініціювання нових дій; 4) розробка стратегії – разом з відділом стратегічного планування здійснюють процес безперервної участі в розробці стратегії; 5) ознайомлення персоналу із стратегією – здійснення коФ мунікаційної функції щодо розповсюдження положень страФ тегії компанії та роз тлумачення їх змісту; 6) управління стратегічними ініціативами – визначення таких ініціатив (наприклад, програма TGM, реалізація CRM) в складі щорічного процесу планування, моніторинг за забезФ печенням ініціатив потрібними ресурсами, тобто прийняття відповідальності за контроль прогресу стратегічних ініціатив та звітності за ними перед вищим керівництвом; 7) інтеграція стратегічних пріоритетів та інші допоміжні функції – виконання консультативної та інтегруючої ролі у відповідних функціональних відділах; 8) планування і бюджет – координація та узгодження дій в сфері функціонального планування компанії з метою забезФ печення ефективності реалізації стратегії; 9) координація людських ресурсів – контроль виконання відділу людських ресурсів тих видів діяльності, які в найбільшій мірі сприяють корпоративним стратегічним цілям та цілям комерційного підрозділу – зробити стратегію спраФ вою всіх та кожного в компанії; 10) управління знаннями – навчання та обмін передовим досвідом, що має критичну важливість для стратегії. Таким чином, офіс стратегічного управління (ОСУ), який знаходиться на рівні вищого керівництва компанії несе відповідальність за управління і координацію всіх ключових процесів управління стратегією.
— Котляревський Іван, “Енеїда”