інобуття

[inobuttjɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Філософське поняття, що означає буття, відмінне від звичного, емпіричного світу; буття в іншій формі або вимірі, часто пов’язане з потойбічним, трансцендентним або ідеальним світом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інобуття, р. інобуття, д. інобуттю, з. інобуття, о. інобуттям, м. інобутті, к. інобуття

Більше записів