Стос. до інновації, пов’язаний із впровадженням нових ідей, технологій, методів або продуктів; який ґрунтується на нововведеннях, спрямований на оновлення та вдосконалення.
інноваційний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це шлях до постіндустріФ алізації, що є цілісною системою та вміщує елементи саморозФ витку, гармонійно вбудовує інноваційний розвиток в страФ тегію модернізації українського суспільства. Рух України до відкритої демократичної держави та входження її у світовий простір здатні бути реалізованими через органічний взаємозв’язок модернізації та інновацій.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикметник () |