ідей

1. Родовий відмінок множини від іменника *ідея*; те саме, що ідейний (у значенні «той, що стосується ідеї»), уживається в складених термінах, як-от: *ідей* (у значенні «ідейний зміст»).

Приклади вживання слова

ідей

Приклад 1:
[38] — на жаль, більш-менш так воно й є. Маючи від природи деякий дар образного мислення і стилізації, він не має чого сказати, бо ні ідей, ні культури, щоб урізноманітнити цей природний дар, у нього нема, нічим відкривчим він не відзначається, а «соловейком», «співцем з ласки божої» (як Сосюра) довго не проживеш, — слухачам швидко стане нудно, а часом то й моторошно. Отже, все обмежилося кількома свіжими, хоч і не новими, стилізаціями народних пісень (ну, от хоч би «Прощання» — «Не сумуй одна, не журись одна») і скінчилося страшним словоблудством останньої поеми про Шевченка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Зазнав впливу ідей Сковороди і популяризував їх у Москві, куди переїхав на початку XIX ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
IV Особливо остання праця була зацікавила й розважила Лаговського й навела його на низку ще інших ідей і настроїв — оті студії над українським громадянським життям архіреакційної епохи Олександра Всю свою увагу він нарешті зосередив на цьому, наче забувши, що лікарі рішуче йому забороняли нервуватися політикою.
— Тютюнник Григорій, “Вир”