Словник Української Мови
Буква
1. Нововведення, новація; новий або вдосконалений продукт, технологія, процес, метод, послуга чи організаційне рішення, що впроваджується для підвищення ефективності, конкурентоспроможності або якості життя.
2. У сфері економіки та бізнесу — кінцевий результат інноваційної діяльності, втілений у вигляді нового чи вдосконаленого товару (роботи, послуги), виробничого процесу, маркетингового або організаційного методу, що має комерційну цінність.
Приклад 1:
На користь реалізації розвитку, джеФ релом якого є саморозвиток, а механізмом – інновація, свідчать також аргументи вчених Інституту економіки та проФ гнозування НАН України щодо впровадження ендогенно орієнтованої моделі розвитку [18]. Цілком закономірним є висновок, що успіхи України в її поступальному розвиткові безпосередньо пов’язані та будуть визначатися станом її екоФ номічного розвитку.
— Котляревський Іван, “Енеїда”