Інкримінування, -я, с. Дія за значенням інкримінувати; приписування кому-небудь провини, злочину; обвинувачення, закид.
інкримінування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Інкримінування, -я, с. Дія за значенням інкримінувати; приписування кому-небудь провини, злочину; обвинувачення, закид.
Відсутні