ІНКРИМІНА́ЦІЯ, ї, жін., юр. Дія за значенням інкримінувати; приписування кому-небудь провини, злочину; обвинувачення у вчиненні кримінально караного діяння. Суд розглянув матеріали справи та визнав інкримінацію необґрунтованою.
інкримінація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |