ІНКЛЮЗИВ, у, чол.
1. Власна назва міжнародної системи сертифікації та стандартизації в галузі інклюзивного дизайну, доступності та універсального середовища.
2. Термін, що вживається для позначення принципу залучення, який передбачає створення умов для рівної участі всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, соціальних чи інших особливостей, у різних сферах суспільного життя (освіті, праці, культурі тощо).