Значення
-
ІНКЛЮЗИВ, у, чол.
-
1. Власна назва міжнародної системи сертифікації та стандартизації в галузі інклюзивного дизайну, доступності та універсального середовища.
-
2. Термін, що вживається для позначення принципу залучення, який передбачає створення умов для рівної участі всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, соціальних чи інших особливостей, у різних сферах суспільного життя (освіті, праці, культурі тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інклюзив, р. інклюзива, д. інклюзивові, з. інклюзив, о. інклюзивом, м. інклюзиві, к. інклюзиве