ІНКА́СО, невідм., с. Банківська операція, що полягає в отриманні банком грошей за документами (векселями, чеками, рахунками тощо) від платника за дорученням клієнта та зарахуванні цих коштів на його рахунок.
інкасо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
При здійсненні розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, акредитивом, чеками, розрахунки за інкасо й у формах, передбачених законом, установленими відповідно до нього банківськими правилами і застосовуваними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Сторони за договором (контрактом) можуть обрати й використовувати кожну із зазначених форм розрахунків (рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |