інгібіція

Інгібіція — 1. фізіол., біохім. Процес гальмування, пригнічення або сповільнення фізіологічних чи біохімічних реакцій в організмі під впливом певних речовин (інгібіторів) або нервових імпульсів; протилежне до активації, стимуляції.

2. психол. Несвідоме пригнічення, стримування психічних процесів, емоцій, потягів або поведінкових реакцій, що виникає як захисний механізм психіки або внаслідок внутрішніх чи зовнішніх заборон.

3. хім. Зниження швидкості хімічної реакції або повне її припинення внаслідок дії інгібіторів.

Приклади вживання

Приклад 1:
t 3 = 6,2 [4,7; 8,0].Àíåñòåç³îëîã³ÿ, ³íòåíñèâíà òåðàï³ÿ òà íåâ³äêëàäí³ ñòàíè300 Внутрішня система àêÊîíòàêòíà òèâàö³ÿ Фàêòîð XII Фàêòîð XIIa Фàêòîð XI Фàêòîð XIa Ca 2+ Зовнішня система Уøêîäæåííÿ òêàíèíè (âèâ³ëüíåííÿ òêàíèííîãî фàêòîðà) Фàêòîð VIIa Фàêòîð VII Фàêòîð VIII, фîñфîë³ï³äè Фàêòîð X Фàêòîð Xa Фàêòîð Va Ca 2+ Фîñфîë³ï³äè Протромбіновий комплекс Фàêòîð II (ïðîòðîìá³í) Фàêòîð Iia (òðîìá³í) Фàêòîð XIII Фàêòîð XIIIa Інгібіція фібринолізу PAI-1 t-PA u-PAàáî a2-àíòèïëàçì³í Ïëàçì³íîãåí (ïîâåðхíÿ ф³áðèíó) Ïëàçì³í (ïîâåðхíÿ ф³áðèíó) Ïëàçì³íîãåí (ð³äêà фàçà) Ïëàçì³í (ð³äêà фàçà) Ф³áðèíîãåí Ф³áðèí (ðîç÷èííèé) Ф³áðèíîïåïòèä A àáî B Ф³áðèí (íåðîç÷èííèé) Ïðîäóêòè äåãðàäàö³ї ф³áðèí ó Фàêòîð XI Фàêòîð XIa Ca 2+ Ca 2+ Ðèñ.
— Невідомий автор, “015 Basenko Il Budniuk Oo Vladika As Ta In Anesteziologiia Inten Tech”

Частина мови: іменник (однина) |