Значення
-
Інгібіція — 1. фізіол., біохім. Процес гальмування, пригнічення або сповільнення фізіологічних чи біохімічних реакцій в організмі під впливом певних речовин (інгібіторів) або нервових імпульсів; протилежне до активації, стимуляції.
-
психол. Несвідоме пригнічення, стримування психічних процесів, емоцій, потягів або поведінкових реакцій, що виникає як захисний механізм психіки або внаслідок внутрішніх чи зовнішніх заборон.
-
хім. Зниження швидкості хімічної реакції або повне її припинення внаслідок дії інгібіторів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інгібіція, р. інгібіції, д. інгібіції, з. інгібіцію, о. інгібіцією, м. інгібіції, к. інгібіціє