ІНФІКС, -а, чол., лінгв. Афікс, що вставляється всередину кореня або основи слова для творення нових граматичних форм або нових слів; різновид інтерфікса.
інфікс
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови