індивідуум

ІНДИВІДУУМ, -а, чол. рід.

1. Окрема особина, кожний самостійно існуючий живий організм (людина, тварина, рослина).

2. Окрема людина, особа як носій неповторних, притаманних лише їй рис, властивостей; індивідуальність.

3. У філософії та соціології — одиничний представник людського роду, окремо взята людина як біосоціальна істота, на противагу колективу, соціальній групі чи суспільству загалом.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Таке індивідуум, як ти, а хоче ручитися за те, що колись буде! Адже з тебе людина істерійна: кожнісінької хвилини зугарен ти утнути таку штуку, що ані сам ти і ніхто не вгадає чогось такого.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |