індивідуальник

[indɪʋiduɑlʲnɪk] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Той, хто працює не в колективі, а самостійно, на власний розсуд; одноосібник.

  2. Розм. Особа, яка займається індивідуальною трудовою діяльністю (ремонтом, пошиттям одягу тощо) без державної реєстрації як підприємець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. індивідуальник, р. індивідуальника, д. індивідуальникові, з. індивідуальника, о. індивідуальником, м. індивідуальникові, к. індивідуальнику

Більше записів