Значення
-
ІНДИКА́Н, -у, ч. 1. Органічна сполука, глюкозид, що міститься в рослинах родини бобових, зокрема в індигоносці, і є попередником синього барвника індиго.
-
Хім. Калієва сіль індоксилсульфатної кислоти, що міститься в сечі ссавців (у тому числі людини) як продукт розпаду білків; підвищений вміст індикану в сечі свідчить про порушення функції кишечника або нирок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. індикан, р. індикана, д. індиканові, з. індикана, о. індиканом, м. індикані, к. індикан