1. Який не виявляє інтересу, байдужий, безсторонній до кого-, чого-небудь; пасивний, байдужий.
2. спец. Який не має впливу, не діє на кого-, що-небудь; нейтральний (про речовини, фактори тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який не виявляє інтересу, байдужий, безсторонній до кого-, чого-небудь; пасивний, байдужий.
2. спец. Який не має впливу, не діє на кого-, що-небудь; нейтральний (про речовини, фактори тощо).
Приклад 1:
Сам Андрій нікого ні про що не розпитував, нічим абсолютно не цікавився, ні до кого особливо (на сповид) не приглядався, а так само не хвилювався — був індиферентний і зовсім спокійний. Переступивши поріг камери, він тепер був рівноправний арештант і розташувався, «як у себе вдома” І потяглися арештантські будні.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”