Древослів

Словник Української Мови

індичий

[indɪt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:І

Значення

  1. Прикметник до індик, індичка; який належить індикові, індичці, пов’язаний з ними; зроблений, приготований з м’яса індика або індички. Індичий дзьоб; індиче пір’я; індичий бульйон.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. індичий, р. індичого, д. індичому, з. індичого, о. індичим, м. індичім

Більше записів