Значення
-
Великий свійський птах родини фазанових із м’ясистим червоним наростом на голові та широким хвостом, якого розводять заради м’яса та яєць; самка цього птаха — індичка.
-
перен., розм. Про пихату, бундючну або вперту людину, яка поводиться зверхньо чи надуто (часто у порівнянні: «надутий, як індик»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. індик, р. індик, д. індик, з. індик, о. індик, м. індик, к. індик