індукція

Значення

1. Спосіб міркування, за якого на основі спостереження окремих фактів, явищ робиться загальний висновок; перехід від часткового до загального. Протилежне дедукція.

2. У фізиці — явище виникнення електричного струму в замкненому провіднику (контурі) при зміні магнітного потоку, що пронизує цей контур; електромагнітна індукція.

3. У біології — вплив однієї частини зародка, що розвивається, на іншу, який визначає напрямок її розвитку; також процес утворення ферментів у відповідь на дію індуктора.

4. У логіці — метод узагальнення емпіричних даних, що веде до формулювання гіпотез або законів.

Правопис та відмінювання