Індукторний, прикм. Стос. до індуктора (у 1, 2 знач.); признач. для збудження індукції, пов’язаний з нею. Індукторний струм. Індукторний генератор.
індукторний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови