**індолетиламін**, -у, чол. рід. 1. *хім.* Органічна сполука, що є похідним індолу та етиламіну; структурний компонент багатьох біологічно активних речовин, зокрема нейромедіаторів (наприклад, серотоніну) та алкалоїдів. 2. *фарм.* Загальна назва групи синтетичних або напівсинтетичних речовин, які за хімічною будовою належать до похідних індолетиламіну та мають психоактивні властивості (наприклад, деякі галюциногени).
індолетиламін
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |