Індогенід, -а, чол. рід. 1. У хімії та фармакології — синтетичний барвник індигоїдної структури, який використовують як лікарський засіб (зокрема, для лікування деяких онкологічних захворювань) або як індикатор у лабораторних дослідженнях.
2. У біохімії — сполука, що утворюється внаслідок окиснення індоксилу та є проміжним продуктом метаболізму деяких амінокислот.