індентура

Значення

1. Індентура — 1. іст. У середньовічній та ранньомодерній Європі: документ, що засвідчував договірні зобов’язання, зазвичай складений у двох або більше примірниках на одному аркуші пергаменту чи паперу з фігурним вирізом (хвилястим, зубчастим) по лінії розрізу, що давало змогу звіряти автентичність частин при їх з’єднанні; застосовувався для укладання контрактів, зокрема про наймання на роботу або службу.

2. іст., юр. У колоніальній Америці та деяких інших країнах: кабальний контракт, за яким особа (індент-слуга) зобов’язувалася відпрацювати визначений термін (зазвичай від 3 до 7 років) для погашення боргу за проїзд, навчання або в рахунок іншої заборгованості, часто з обмеженням особистих прав.

Правопис та відмінювання