ім'я-еліпсис

Значення

1. ім’я-еліпсис, -а, чол. 1. Власна назва, що виникла внаслідок пропуску (еліпсису) одного з компонентів складеного найменування, який легко відновлюється з контексту або мовної традиції (наприклад, «Шевченко» замість «Тарас Шевченко», «Київ» замість «місто Київ»).

2. У лінгвістиці та ономастиці — скорочена форма власного імені, утворена вилученням частини слова або словосполучення, що зберігає здатність виконувати номінативну функцію (наприклад, «Ліза» замість «Єлизавета», «Дніпро» замість «Дніпропетровськ»).

Правопис та відмінювання