Значення
-
**імуноелектрофоре́з**, -у, ч. Метод лабораторного дослідження, що поєднує електрофоретичне розділення антигенів (наприклад, білків сироватки крові) з їхньою подальшою імунохімічною детекцією за допомогою специфічних антитіл; застосовується в біохімії, імунології та медицині для аналізу складу біологічних рідин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імуноелектрофорез, р. імуноелектрофорезу, д. імуноелектрофорезові, з. імуноелектрофорез, о. імуноелектрофорезом, м. імуноелектрофорезі, к. імуноелектрофорезе