Значення
-
Чоловік, який страждає на імпотенцію, тобто нездатний до статевого акту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імпотент, р. імпотента, д. імпотентові, з. імпотента, о. імпотентом, м. імпотенті, к. імпотенте
Походження слова (Етимологія)
Слово «імпотент» походить від латинського медичного терміна impotens (родовий відмінок impotentis), що означає «безсилий, слабкий». Воно утворилося злиттям заперечної частки in- (у значенні «не-») та прикметника potens, що означає «сильний, могутній». Таким чином, імпотент — це той, хто не має сили або потенції. Це слово було запозичене в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема з латини, і використовується в медичному контексті для позначення чоловічої статевої слабкості.
Приклади з художньої літератури
-
Заради цього варто було йти всіма пекельними колами засраних провінцій. Інтригувати. Дзвонити. Частувати. Спати з імпотентами.— Юрій Андрухович