Значення
- (Психологія) –
Стан, коли людина або група людей не мають фізичної, моральної чи іншої сили для дії, опору або впливу; немічність, безпорадність.
- (Соціологія) –
Відсутність або недостатність влади, впливу, можливості щось зробити або змінити; безправ’я, немічність.
- (Медицина) –
Медичний стан, що характеризується втратою або різким зниженням фізичної сили, м’язової енергії; виснаження, астенія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсилля, р. безсилля, д. безсиллю, з. безсилля, о. безсиллям, м. безсиллі, к. безсилля