Значення
-
ІМПЕРФЕКТИВО́ВАНИЙ, -а, -е, лінгв. Який зазнав імперфективації; перетворений на дієслово недоконаного виду (переважно про дієслово, утворене від дієслова доконаного виду за допомогою суфіксів). Імперфективоване дієслово.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імперфективований, р. імперфективованого, д. імперфективованому, з. імперфективованого, о. імперфективованим, м. імперфективованім, к. імперфективований