ІМПЕДА́НС, -у, чол., фіз., техн. 1. Повний електричний опір кола змінного струму, що складається з активного та реактивного опорів; величина, яка характеризує перешкоду, яку коло чинить проходженню змінного струму.
2. Узагальнена фізична величина, що описує опір системи (механічної, акустичної, гідравлічної тощо) дії змінної сили, тиску чи іншого зовнішнього впливу; аналог електричного імпедансу.