Стос. до імітування, признач. для імітування; який імітує, наслідує що-небудь.
імітувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Стос. до імітування, признач. для імітування; який імітує, наслідує що-небудь.
Відсутні