ІМІТОСТІЙКІСТЬ, -кості, жін., спец. Властивість за значенням імітостійкий; здатність системи, пристрою або методу захисту інформації протистояти спробам несанкціонованого доступу шляхом імітації (підроблення) легітимних дій, сигналів чи даних, забезпечуючи неможливість нав’язування хибної інформації або порушення цілісності повідомлень.
імітостійкість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |