**ІМІНОСЕЧОВИНА́**, -и, жін., хім. Органічна сполука, що є імінопохідною сечовини; біла кристалічна речовина, яка використовується в органічному синтезі, зокрема для виробництва лікарських засобів, барвників та вибухових речовин.
іміносечовина
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |