ікровиця

Ікровиця, -і, жін. 1. Рідкісна власна назва, що вживається як прізвище або географічна назва (наприклад, назва населеного пункту чи урочища).

2. Заст. або діал. Те саме, що ікра́; продукт із риб’ячої ікри, іноді вживаний як зменшено-пестлива форма.