ІКОТИ́П, -а, чол. 1. Спеціальний пристрій або метод для відтворення зображень, що базується на принципі іконографічного друку; різновид техніки репродукування ікон або інших сакральних зображень.
2. У мистецтвознавстві та іконографії — типовий зразок, канонічний взірець зображення (наприклад, ікони), що слугує основою для створення копій або варіантів.