Значення
-
ІКОТИ́П, -а, чол. 1. Спеціальний пристрій або метод для відтворення зображень, що базується на принципі іконографічного друку; різновид техніки репродукування ікон або інших сакральних зображень.
-
У мистецтвознавстві та іконографії — типовий зразок, канонічний взірець зображення (наприклад, ікони), що слугує основою для створення копій або варіантів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ікотипи, р. ікотипа, д. ікотипові, з. ікотипа, о. ікотипом, м. ікотипі, к. ікотипе