ікона

1. У християнстві (переважно в православ’ї та католицизмі східного обряду) — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих або сцен зі Святого Письма, яке є предметом релігійного поклоніння та шанування.

2. перен., книжн. Те, що є взірцем, зразком, найвищим виявом чого-небудь; символ, уособлення певної ідеї, епохи чи явища.

3. спец., інформ. Графічний символ, піктограма на екрані комп’ютера або мобільного пристрою, яка позначає програму, файл, папку або функцію.

Приклади вживання слова

ікона

Приклад 1:
В катедралном Софійском храмѣ главная ікона, образующая дом премудрости, выставила седм колумны, поддержащія стѣну. Нынѣ вижу их обман.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Свого часу тут, у Троїцькій церкві, знаходилась чудотворна ікона Божої Матері. [387] Після Полтавської катастрофи шведське військо на чолі з Карлом XII та козаки Івана Мазепи відступили до міста Бендери, яке належало тоді Османській імперії.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 3:
… 302 Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто Ікона Алківіадська (Ізраїльський змій)…………… 343 Книжечка про читання Святого Письма, названа Жінка Лотова .
— Тютюнник Григорій, “Вир”