1. Предмет, призначений для гри дітей; забавка.
2. перен. Те, що не має серйозного значення, сприймається як легковажна справа або розвага.
3. перен. Особа або предмет, якими маніпулюють, користуються в чиїхось інтересах; знаряддя в чиїхось руках.
іграшка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Це добра іграшка!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |