іджтихад

Буква:І

Значення

Іджтиха́д, -у, чол. 1. В ісламському праві (фікгу) — діяльність богослова-правознавця (муджтахіда), спрямована на виведення нових правових норм або тлумачення релігійних текстів (Корану та Сунни) шляхом самостійного раціонального судження, коли відсутнє пряме й однозначне рішення в першоджерелах.
*перен., книжн.* Напружена інтелектуальна праця, творчий пошук, максимальне докладання зусиль для досягнення мети в будь-якій сфері знань або діяльності.

Граматичні форми:

н. іджтихад, р. іджтихаду, д. іджтихадові, з. іджтихад, о. іджтихадом, м. іджтихаді, к. іджтихаде