ІДОЛЯ́НИН, -а, чол. 1. Житель міфічної або вигаданої країни Ідолії; у переносному значенні — людина, яка сліпо поклоняється ідолам, кумирам або матеріальним цінностям.
2. заст., рідко. Те саме, що ідолопоклонник; язичник, який вшановує ідолів як божеств.