Значення
-
ІДОЛОВІ́РЕЦЬ, -рця, чол. Той, хто сповідує ідоловірство; язичник, ідолопоклонник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідоловірець, р. ідоловірця, д. ідоловірцеві, з. ідоловірця, о. ідоловірцем, м. ідоловірцеві, к. ідоловірцю
Древослів
Словник Української Мови