Значення
-
Ідокраз, -а, чол. рід. 1. У давньогрецькій міфології та літературі — власне ім’я персонажа, що позначає індивідуальну, неповторну рису характеру або долі, яка вирізняє героя серед інших; рідкісний, особливий вияв особистості.
-
*заст., рідко.* Те саме, що ідіосинкразія; незвичайна, індивідуальна реакція організму на подразники, що виявляється як особливість, притаманна лише певній особі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ідокраз, р. ідокразу, д. ідокразові, з. ідокраз, о. ідокразом, м. ідокразі, к. ідокразе