1. Який властивий ідіотові (у 1-му значенні); безглуздий, недоречний, дурний. Ідіотська поведінка; ідіотське запитання.
2. Який викликає роздратування, незадоволення; безглуздий, незручний, поганий. Ідіотська погода; ідіотське становище.
ідіотський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нема розстрілу — є лише ідіотський «чих-пих», дурний спалах двох грамів пороху, і тільки. І той спалах приносить визволення.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикметник () |